Прагу завжди оточували неймовірні легенди та міфи. Це місто виглядає таємничо, цікаво, його можна досліджувати та занурюватись в історію зародження містичних переказів дуже довго. 

 

Празький Голем

 

Містична легенда про Празького Голема займає особливе місце в історії міста. Це чи не найперша асоціація з чеською Прагою, але хто ж такий Голем та звідки він взявся?

Легенда про Голема сягає корінням єврейської міфології. Голем – це людиноподібне створіння із глини, створене єврейським рабином Левом (Єхуда Ліва бен Бацалель) у XVI ст. за допомогою кабалістики (мітично-філософське вчення юдаїзму, бачення та пояснення світу у середньовіччі за допомогою тлумачення єврейських «священних текстів»). Його призначенням була допомога єврейській громаді та її захист від різноманітних змов, що були частими в ті часи. За переказами, Голем виглядав як справжня людина, але позбавлена можливості говорити та відчувати, саме тому він не міг самостійно мислити та висловлювати свою думку. Він постійно мав бути чимось зайнятим, оскільки без роботи Голем починав руйнувати все навкруги, стаючи небезпечним для людей навколо. 

Часи змінились досить швидко і настав час, коли Голем перестав приносити користь. Тоді рабин знову зібрав свої помічників, які допомагали йому з експериментами, і вони разом знищили Голема, перетворивши його знову на шмат глини. Відбувалось все це на горищі Староново синагоги. Говорять, що там і досі зберігається тіло Голема. 

 

Лицар без голови

 

Кажуть, що кожної ночі, з дванадцятої до першої, на вулицях Праги можна побачити дивовижне, моторошне видіння – лицар без голови верхи на коні. 

Із настанням темряви, у першу годину нового дня, у Старому місті з'являється старий лицар, у якого немає ні відомого минулого, ні світлого майбутнього. Він виїжджає з темряви на воєму білосніжному коні, тримаючи у руках свою відрубану голову. Найстрашнішим є те, що кожного разу на вулиці міста його заманює бажання знайти людину, яка б могла позбавити його від жахливої долі. Потрібно лише встромити меч лицаря йому у серце і тоді страждання привида будуть закінчені. 

 

Рука у соборі Святого Якуба 

 

Існує легенда про одного злодія, який вирішив показати світу свою зухвалість й викрасти дорогоцінні прикраси зі статуї Діви Марії у соборі Святого Якуба. Його план, кажуть, полягав у тому, щоб сховатись в середині собору й зачекати, доки його не закриють на ніч. Так і сталось. Залишившись на самоті, він намагався вкрати коштовності, але саме тоді і сталось наймістичніше. У темряві ночі все пішло зовсім не по плану злодія, бо на ранок його знайшли мертвим з відрубаною рукою. Сьогодні кінцівка так і лишається там, вона перетворилась на камінь і височіє на стелі справа від входу. Деякі відвідувачі навіть говорять, що злодій інколи з'являється поміж натовпу, демонструючи відрубану руку людям. 

 

Дочка мірошника

 

Страшна історія починається із розпещеної дочки багатого мірошника, яка сильно бажала побачити «вищий світ» та стати його частиною. І для того, щоб втілити свою мрію у життя, вона жадала потрапити до палацу Ліхтенштейну. Батько дівчини намагався допомогти дочці та отримати запрошення на великий бал, що мав проводитись у палаці. В решті решт, у чоловіка не лишилось варіантів, окрім як вкласти угоду з дияволом. 

Дівчина все ж поїхала на бал, але зустріли її там зовсім не привітно. Її не прийняли до себе та не вважали рівною. Повернулась вона у розпачі й до кінця життя намагалась забути ганьбу, яку відчула в той вечір. Після смерті її привид залишився у палаці, де дівчина переживає той страшний момент знову і знову. Кажуть, що у спробах помститись вона нападає на молодиків та намагається подряпати обличчя дівчат.